середа, 18 листопада 2015 р.
Стаття на V Всеукраїнську науково-практичну конференцію “Проектування розвитку та соціально-педагогічного супроводу обдарованої особистості”
РУХЛИВІ ІГРИ ТА ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКИ
– ЗДОРОВ’ЯЗБЕРІГАЮЧІ СКЛАДОВІ НА УРОКАХ
МАТЕМАТИКИ
Паламарчук Надія Романівна
Теребовлянська
гімназія-спецшкола-інтернат
М.
Теребовля
Особливо актуально
на сучасному етапі розвитку суспільства і школи зокрема, є використання
педагогіки співпраці, педагогіки творчості. Як зазначила вітчизняний педагог Софія Русова, основним у діяльності школи має стати девіз: «Допоможи мені це зробити
самому». І завдання вчителя полягає в тому, щоб не тільки не «замулити» джерела
здібностей, якими обдарувала дитину природа, а й розвинути ці здібності,
створити умови для самореалізації, самовдосконалення, самоосвіти дитини,
спрямовуючи її діяльність у правильне русло. Адже, за висловом А. Дістервега,
«справжній учитель не повідомляє істину, а вчить її шукати».
Інтенсивне
прискорення науково-технічного прогресу, лавиноподібне наростання інформації
про світ і необхідність оволодіти нею поставили перед педагогами і психологами
ряд складних завдань. У всіх галузях народного господарства потрібні такі
спеціалісти, які б не тільки досконало володіли своєю спеціальністю, але й
уміли працювати творчо. Проблема творчих здібностей переросла у соціальну.
Знання все швидше починають старіти, відмирають одні професії і народжуються
інші. Частка розумової праці постійно зростає. Отже, творчі здібності людини
слід відзначити найістотнішою складовою її інтелекту, а завдання їх розвитку –
одним із найважливіших у педагогічній роботі.
У вирішенні цього
питання зацікавлена не лише держава: вчителів і батьків також хвилює розвиток
здібностей у дітей, у тому числі і творчих. Існує тісний і нерозривний
взаємозв’язок: задатки – обдарованість –
здібності. Головними умовами формування здібностей вважаються природні
задатки та сприятливі умови життєдіяльності людини. Наприклад, професор
генетики Единбурзького університету Шотландії Ш. Ауербах стверджує: «Рівень
розумового розвитку, особливі здібності – все це результат взаємодії генетичних
факторів і середовища».
Діяльність людини
містить у собі два типи завдань: «старі», розв’язуванню яких людину вчили, які
вона виконувала раніше, для яких набула знань, умінь і навичок, і «нові», яких
вона раніше не робила і розв’язуванню яких ще не навчилася. Здібності
передбачають уміння розв’язувати обидва типи завдань, і тому мають дві різні
групи – виконавські і творчі.
Методи формування
виконавських і творчих здібностей принципово різні. Виконавські здібності –
продукт навчання, тобто засвоєння раніше відкритого, запам’ятовування,
повторення, тренування, що є головним продуктом традиційного навчання.
Творчі здібності –
продукт саморуху, самостійного розв’язування задач, самостійного розкриття
закономірностей і зв’язків між предметами та явищами, продукт роботи мозку по
шляху «… від відкриття істин, усім відомих, до відкриття істин, нікому не
відомих» (К. Ціолковський). Це продукт розвитку, причому розвитку вільного, за
якого цікавість, захоплення і пристрасть – головні рушійні сили.
Кожна здорова
дитина має можливості для розвитку як виконавських, так і творчих здібностей до
всіх видів діяльності. І багатство можливостей розумового розвитку приховано не
лише в природі спадковості, а і в
строках початку, методах і умовах розвитку дитини. Отже, здібна дитина – не дар
природи. Успіх залежить від батьків і вчителів.
Але саме здорова
дитина може розвивати свої здібності. Тому ми, всі вчителі і батьки, повинні дбати, насамперед, про здоров’я не
тільки обдарованих дітей, але й кожного учня.
Сучасну
педагогічну й батьківську громадськість непокоїть проблема здоров’я дітей. Проблема збереження та цілеспрямованого формування здоров'я дітей та молоді у важких сучасних
умовах розвитку України виключно значима та актуальна. За останні роки в
Україні відбулося значне якісне погіршення здоров'я школярів. Спостерігаються такі фактори,
які впливають на стан здоров’я учнів, а саме: зростання навчального
навантаження, вільний час діти все більше проводять за переглядом фільмів, за
комп’ютерними іграми. Народна мудрість каже, що без здоров’я немає щастя.
Здоров’я – найбільший скарб людини. Статистика говорить про тенденцію зменшення
відсотка здорових дітей. За
даними досліджень, лише 10% випускників шкіл можуть вважатися здоровими, 40%
мають різноманітну хронічну патологію. У кожного другого школяра виявлено
сполучення кількох хронічних захворювань. За
період навчання у школі кількість дітей з порушеннями опорно-рухового апарату
збільшується в 1,5 - 2 рази, нервовими хворобами - в 2 рази, з алергічними - в
3 рази, з короткозорістю -- в 5 разів. Особливо несприятлива ситуація зі здоров'ям
учнів відмічається в школах нового типу, де більшість дітей є обдарованими.
Тому зміцнити і
зберегти здоров’я дитини – одне з основних завдань сучасної школи.
Здоров’я і знання
– невід’ємні складові життя людини. Ми чудово розуміємо, що перевтомлена дитина
не може повноцінно засвоювати знання або досягати певних спортивних
результатів. Ми вже переконалися, що навчити дитину берегти здоров’я важливіше
й економічно вигідніше, ніж потім лікувати хворого дорослого.
Формування в учнів
компетентного ставлення до власного здоров’я неможливе без реалізації здоров’язберігаючої складової під час проведення уроків.
Реалізація здоров’язберігаючих технологій на уроках математики здійснюється
через:
·
Фізкультхвилинки, рухливі ігри, фізкультпаузи;
·
Контроль та самоконтроль за правильною поставою під час письма, читання,
тощо;
·
Використання вправ щодо профілактики сколіозу, запобіганню гіподинамії;
·
Виконання дихальних вправ;
·
Виконання гімнастики для очей.
Вчителі математики
нашої школи схиляються до такої думки: «рух
продовжує життя». Навіть, 2013 рік оголошено роком екології і спорту. На
уроках математики учні стомлюються не тільки фізично, але й психологічно. Тому
необхідно на уроці переключати їх з одного виду діяльності на інший.
В. О.
Сухомлинський писав, що «дати дітям радість праці, успіху в навчанні, пробудити
в їхніх серцях почуття радості, власної гідності – перша турбота вчителя».
Завдання вчителя математики – виявити здібності та можливості учня, максимально
використовуючи їх для розвитку особистості. Цього можна досягти впровадженням
багатьох методів навчання, одним з них є колективна форма навчання як засіб
керування пізнавальною діяльністю учнів на уроках математики.
Виникнення
інтересу до математики в учнів значною мірою залежить від методики викладання.
«Вчитись можна тільки весело. Щоб «перетравити» знання, треба споживати їх з
апетитом» (Анатоль Франс). Одним з можливих шляхів досягнення активності,
захоплення, розвитку, допитливості, глибокого пізнавального інтересу є
колективна система навчання дітей, як одна з моделей особистісно орієнтованого
навчання. Для кожної дитини є унікальна можливість – навчитися нового на уроці,
спілкуючись з товаришами – це гра. А. В. Луначарський писав, що гра значною
мірою є основою культури людства. Під час гри дитина навчається зосереджуватися,
мислити самостійно, творчо, розвиваються її увага, уява, прагнення до знань.
Гра формує почуття колективізму, відповідальності, дисциплінованості. На
уроці-грі можна досягати важливих педагогічних цілей:
1. Розширювати,
поглиблювати і закріплювати знання, здобуті під час вивчення навчальної теми.
2. Розвивати
вміння використовувати необхідну інформацію, швидко реагувати на різноманітні
події, оцінювати ефективність вжитих заходів у стандартній і нестандартній
ситуаціях.
3. Колективна
форма під час дидактичних уроків-ігор – це великий потенціал для розвитку
дитини в колективі, її активності, творчості, росту.
Тому вчителі математики Теребовлянської
гімназії для фізичного й розумового розвантаження учнів
проводять уроки у вигляді гри. Після вивчення кожної теми можна проводити
ігрові уроки, які учням подобаються. Такі уроки можна проводити як в спортзалі,
так і на свіжому повітрі.
Ось декілька
конкурсів, які ми використовували при проведення підсумкового уроку в 6 класі
по темі: «Раціональні числа» :
1. Конкурс
“Спортивний”
Учні по черзі підбігають до
свого завдання, яке записане на плакаті,
прикріпленому на стіні спортзалу. За даною координатою, яка є розв’язком
завдань, записують точку на координатному промені. Результатом є відповідне
слово, що визначає назву команди.
2. Конкурс
“Біг на коротку дистанцію”
Кожна команда обирає найкращого
«бігуна», який одержує конверт із набором раціональних чисел. Одночасно
розпочавши біг, гравці різних команд повинні розмістити ці числа в порядку
зростання.
3. Конкурс
“Стрибки у довжину”
У змаганні беруть участь по 2
учасники. По одному учаснику від команди стають біля двох зображених крейдою на
підлозі координатних прямих один до одного спиною (одиничний відрізок на
координатній прямій не повинен бути більший ніж 0,5 м ). учитель називає,
наприклад, число 2. Учні стають на точку координатної прямої, що відповідає
даному числу. Далі за командою «Додати до цього числа -2» учні повинні перейти
на ту точку, яка є результатом виконаної дії.
4. Конкурс
“ Біг з перешкодами”
3 учасники від кожної команди
починають одночасно бігти по своїй доріжці на певну дистанцію. На їх шляху є 3
«перешкоди» - картки з рівняннями. Тільки розв’язавши письмово рівняння, учень
має право продовжувати біг. Якщо учень не знає, то допомагає капітан команди.
Перемагає команда, члени якої розв’язали правильно більшу кількість рівнянь.
5. Конкурс
“ Швидка лічба”
На стіні спортивної зали
прикріплюється плакат, на якому хаотично розміщені числа на відривних картках.
Учасники по черзі, подолавши перешкоди, повинні принести команді 6 карток з
числами по порядку.
Всі знають, що гра
має велике значення в житті дитини.
Фізкультхвилинки, проведені вчителем на уроках, теж можна віднести до ігрових
моментів. Різні форми фізкультхвилинок є засобом не тільки фізичного, а й
духовного формування дитини.
Знання великої
кількості фізкультхвилинок вчителю просто необхідно. І слід поповнювати та
оновлювати цей багаж якомога частіше. Не можна недооцінювати роль
фізкультхвилинок як фактора пам’яті, який не менш важливий, ніж чіткий механізм
мислення. Звідси можна зробити висновок: потрібно римовані вправи, вірші,
казки. Віршована форма благодатно впливає на вироблення ритмічної мови
паралельно з ритмічністю рухів.
Шкільні заняття
поєднують в собі психічне, статичне, динамічне навантаження на окремі органи та
системи й на весь організм дитини в цілому. Тому для проведення фізкультхвилинок
краще використовувати відео. Такі паузи підвищують працездатність, покращують
емоційний стан та відволікають учнів від розумової діяльності.
Впровадження здоров’язберігаючих технологій потребує від учителя, по-перше, не допускати
перенавантаження учнів, враховувати інтелектуальні та фізіологічні особливості
учнів. Треба намагатися планувати такі види роботи, які сприяють зниженню
втоми.
Звичайно,
вирішення проблеми збереження здоров’я дітей та підлітків потребує спільної
уваги всіх зацікавлених у цьому: педагогів, батьків, медиків, представників
громадськості. Однак особливе місце та відповідальність в оздоровчій діяльності
відводиться освітній системі, яка повинна й має всі можливості для того, щоб
зробити освітній процес здоров’язберігаючим, і в цьому випадку мова йде не
просто про стан здоров’я сучасних школярів, а про майбутнє України.
Підписатися на:
Дописи (Atom)